Олег Дмитрович ЧУЙКО

Завідувач кафедри дизайну і теорії мистецтва

кандидат мистецтвознавства, доцент

Персональна інформаціяОсновні публікаціїДіяльністьКонтакти

ЧУЙКО Олег народився 1974 року в місті Тлумачі Івано-Франківської області, Україна.

У 1990 році вступив до Косівського коледжу декоративного та прикладного мистецтва імені Василя Касіяна на відділення художньої обробки дерева, який закінчив у 1995 році з відзнакою.

У 1995 році продовжив фахову освіту на художньому факультеті Прикарпатського університету імені Василя Стефаника. Після закінчення університету у 2001 році вступив до аспірантури Харківської державної академії дизайну і мистецтв на кафедру теорії та історій мистецтв.

З 1999 по 2001 роки працював викладачем основ християнського мистецтва у Івано-Франківській духовній семінарії.

З 2001 по 2005 роки працював асистентом кафедри образотворчого мистецтва і дизайну Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

У 2005 році захистив дисертацію та здобув ступень кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.01 – теорія і історія культури.

З 2005 року працює доцентом кафедри дизайну Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.

З 2008 року – член Національної спілки художників України.

З 2009 року – член Спілки дизайнерів України.

2008–2013 роки – Учений секретар спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства.

У 2010 присвоєно вчене звання доцент.

2012-20116 – Голова правління Івано-Франківської обласної організації Спілки дизайнерів України

Коло наукових інтересів охоплює проблеми історії української та європейської культури, а також актуальні питання розвитку сучасного мистецтва та дизайну.

Творчо працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва, зокрема розпису на шовку, а також графіки, живопису та дизайну.

Чуйко О. Монастирі Галичини (середина ХVІ – початок ХХ століття) / О. Чуйко. – Івано-Франківськ: Видавництво Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, 2011. – 188 с.

ISBN 978-966-640-304-2

Монографія присвячена вивченню особливостей розвитку монастирів Галичини середини ХVІ – початку ХХ століть у контексті загальнонаціональних і європейських суспільних процесів.

Висвітлюється специфіка діяльності монастирів східного обряду на різних історичних етапах і вплив чернечих осередків на культуру українського населення краю. На прикладі освітньої праці, рукописної і друкованої книги, окремих архітектурних ансамблів, іконостасів та ікон розкривається внесок монастирів Галичини у загальний розвиток духовної та матеріальної спадщини України.

Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться українською історією та культурою.

Чуйко О. Д Культура монастирів Галичини ХVІ–ХІХ століть / О. Чуйко. – Івано-Франківськ: Видавець Віктор Дяків, 2012. – 163 с.

ISBN 978-966-96949-9-7

Книга є комплексним дослідженням культури монастирів Галичини XVI–XIX століть як цілісного історико-культурного явища. Висвітлюється специфіка функціонування монастирів на різних історичних етапах і вплив чернечої культурної традиції на загальний розвиток суспільно-історичних процесів та етноконсолідації українського населення краю. На прикладі конкретних артефактів розкривається культурний внесок монастирів у загальний розвиток церковного мистецтва, освіти, книгодрукування Галичини ХVІ–ХІХ століть.

Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться українською сакральною культурою та мистецтвом.

Пропоноване монографічне видання вийшло за рекомендацією Вченої ради Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Йому передувала дисертаційна праця на тему “Культура монастирів Галичини в контексті суспільно – історичних процесів ХVI-ХIХ століть” (2005).

Вишукана за дизайном книга містить цінну наукову інформацію культурологічного, історичного та мистецтвознавчого характеру. В ній вперше комплексно досліджено монастирські осередки в Галичині минулих століть як цілісне історико-культурне явище, як духовні інституції, що відігравали важливу роль у формуванні релігійної ідеології, в розвитку образотворчого мистецтва, архітектури,освіти, писемності, активно впливали на українську громадськість, сприяючи її етноконсолідації.

Актуальність цього видання автор вбачає у необхідності різновекторного вивчення колишнього досвіду функціонування монастирів краю в системі соціально-релігійних, художньо-естетичних та етнічних відносин у зв’язку з інтенсивним відродженням у наш час традицій монастирської культури, появою нових форм взаємодії церкви і суспільства, пошуками ефективних чинників духовного зміцнення нації.

Чітко структурована монографія Олега Чуйка з її послідовним і логічним викладом складається,відповідно до характеру наукової публікації, зі вступу, в якому сформульована мета дослідження, трьох розділів та блоку вмотивованих висновків. Грунтований огляд опрацьованих джерел засвідчує повагу автора до внеску інших вчених у дослідження цієї теми.

У першому розділі під назвою “Історичні етапи та специфіка монастирського руху в Галичині ХVI–ХIХ століть” читачеві запропоновано місткі характеристики періодів складної еволюції галицьких монастирів, зумовленої особливостями церковно-ієрархічної організації, суспільного устрою, релігійних доктрин та культурно-освітніх рухів. Так, ХVI – кінець ХVII століття – це період збереження й адаптації в монастирському середовищі культурних традицій Візантії, Київської Русі й Галицько-Волинського князівства, дотримання засад ранньохристиянської духовності. Наступний етап, що припадає на ХVII–ХVIII століття, пов’язаний з реформою галицького чернецтва (1617), створенням конгрегації отців Василіан та впровадженням західних моделей суспільно-релігійної практики.

Особлива увага автора привернута до ХIХ століття, позначеного національно орієнтованою стратегією в діяльності греко-католицької церкви та відродженням галицько-київських художніх традицій у церковно-обрядовій сфері. Оцінюючи згаданий етап, О.Чуйко відзначає стабілізацію в цей час таких важливих для національної культури явищ монастирського життя в Галичині як поновлення Галицької Митрополії, зростання авторитету церкви серед широких верств населення в умовах релігійних та національних утисків з боку Австрійської монархії, а згодом Польщі, зумисна архаїзація літургійно-обрядового дійства. Автор книги не оминув увагою й особистісний подвиг пастирського служіння митрополита Андрея Шептицького та його внесок у розвій українського мистецтва.

З огляду на поставлені в дослідженні завдання, автор насичує текстову частину першого розділу аналізом історичних подій, мистецьких творів, іменами видатних постатей. Вільно оперуючи фактологічним матеріалом, дослідник подає його на тлі широких історичних та культурних паралелей. Щоправда, аналіз діяльності монастирів певною мірою обтяжений тут описами суспільно-історичних процесів, що є, вочевидь, наслідком попередньої роботи над дисертаційною темою. Текст другого розділу “Формування культурно-естетичних основ національного стилю церковного будівництва та сакрального мистецтва в Галичині” побудований на основі мистецтвознавчого аналізу багатьох артефактів, що дозволило автору розкрити культурний внесок монастирів у царину освіти, книгодрукування, ікономалярства та монументального живопису, інтер’єрного облаштування храмів упродовж кількох століть. При цьому Олег Чуйко акцентується на таких аспектах, які залишилися поза увагаю попередніх дослідників монастирської культури. Це, зокрема, активна поява в околицях окремих чернечих осідків іконографічно споріднених творів, сформованих під впливом Марійського культу або роль у мистецьких процесах світських і церковних ктиторів, які залучалися для підтримки монастирів не тільки з теренів Галичини, але й волинських, литовсько-білоруських земель, Молдови та Балкан.

Заслуговує схвалення намагання автора розкрити посередництво монастирів у становленні т.зв. “низової культури”, простежити процес проникнення багатьох тем, мотивів, іконографічних схем, що культивувалися в монастирському середовищі, в народну творчість, де нерідко високопрофесійні зразки інтерпретувалися в дусі народного примітиву, зазнавали фольклоризації. Наслідком тривалої науково-пошукової роботи дослідника стало введення ним у науковий обіг багатьох невідомих або знаних лише в колах фахівців мистецьких памяток монастирського походження ХVI–ХIХ століть. Із західноукраїнських теренів. Це, зокрема, архітектурно-художній комплекс Тисменицького монастиря Різдва Богородиці на Івано-Франківщині ХVIII–ХIХ століття, іконостас Сокілецького монастиря на Тернопільщині, датований 1743 р., кілька ікон монастирського кола з фондів Івано-Франківського художнього музею, твори з приватних колекцій та діючих церков Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей.

На сторінках пропонованої публікації порушено також проблему оптимального впровадження в старі культові споруди, з їх усталеним інтер’єрним облаштуванням, сучасних творів і предметів літургійного призначення.

У третьому розділі монографії “Культурно-мистецька та книговидавнича діяльність галицьких монастирів” поетапно проаналізовано продукцію монастирських друкарень. Предметом вивчення стали передусім художньо-стильові особливості графічного оздоблення тексту і палітурок, еволюція книжкової гравюри, співвідношення в ній традиційної іконографії й стилістики з елементами західноєвропейських запозичень. Проте доводиться констактувати, що книговидавнича діяльність монастирів у книзі О.Чуйка не засвідчена жодною ілюстрацією. Окремі сторінки монографії присвячені такій формі діяльності монастирів як формування і підтримка бібліотек. У книзі оприлюднено важливий архівний документ – дарчу грамоту митрополита Андрея Шептицького (1901) про передачу особистої бібліотеки Станіславській капітулі, в тексті якої бібліотечна справа розглядається як один із шляхів зміцнення віри та повноцінного виконання священниками душпастирських обовязків.

Опираючись на попередні висновки провідних вітчизняних науковців, володіючи знаннями багатьох артефактів, автор рузельтативно простежує взаємозвязок між ідеологічними настановами тієї чи іншої монастирської корпорації та підтримуваною нею відповідною мистецькою стилістикою. Так, у ХVIII столітті у системі діяльності Василіанського чину, зорієнтованого на зразки західної культури, склався, за словами О.Чуйка, “власний різновид барокової стилістики”, представлений професійною і “фольклоризованою” течіями.

Чимало сторінок видання присвячено процесам відродження на межі ХIХ і ХХ століть обрядових і художніх традицій візантійського і давньоруського походження, коли підтримувався модернізований стиль у культовому будівництві, монументальних розписах, вітражах та ікономалярстві. У цьому контексті розглянуто діяльність іконописної школи, заснованої у 1927 р. при монастирі студитів у Львові та в Унівській Успенській лаврі, навчальну програму якої уклали відомі художники-монументалісти Михайло Осінчук і Василь Дядинюк.

Визнаючи виснови автора про вагомий внесок монастирської культури у перебіг мистецьких процесів в Галичині, хотіло б ся почути його міркування стосовно зворотнього впливу культурно-мистецького життя краю на характер діяльності чернечих осередків.

В цілому монографічне видання Олега Чуйка як за структурою, так і за змістовим наповненням постає як грунтовне мистецтвознавче та культурологічне дослідження, виконане на належному фаховому рівні. При написанні монографії опрацьовано великий за обсягом фонд наукової літератури, про що свідчать посилання в кінці кожного розділу та список використаної літератури (188 позицій). Книга містить кілька таблиць, якісні кольорові (в додатках) та чорно-білі (в тексті) ілюстрації (на жаль їх посторінкове розташування здебільшого не узгоджене зі змістом текстової частини). Наукової повноти додають ретельно укладені іменний покажчик та список ілюстрацій.

Пропонована праця, попри висловлені зауваження, є науково вартісним внеском у подальше вивчення та популяризацію однієї з актуальних тем, пов’язаних із культурним життям Галичини. Видання буде корисним для культурологів, істориків, мистецтвознавців та представників духовенства. Книга матиме й практичне застосування у викладацькій практиці, художній творчості та в сакральному будівництві.

Лідія Хом’як
кандидат мистецтвознавств, доцент

Персональна виставка “Шовкові ілюзії”, м. Калуш, Арт-галерея.

Персональна виставка “Silk dreams”, м. Уілінг (Іллінойс, США), Центр “ForeverYoungADS”.

Персональна виставка “Silk dreams”, м. Лінкольнвуд (Іллінойс, США), Центр “ForeverYoungADS”.

Виставка Володимира Сандюка і Олега Чуйка “Вітер з Карпат”, м. Чернігів.

Виставка мистецького об’єднання “На С ім”, м. Київ.

Виставка мистецького об’єднання “На С ім”, м. Івано-Франківськ.

Виставка викладачів присвячена 10-літтю Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.

Виставка “Станіслав. Місто моє. Івано-Франківськ” м. Івано-Франківськ.

Виставка “Художня виставка до 20-річчя Незалежності України” м. Івано-Франківськ.

 

2012

Персональна виставка “Край кольорових Надій”, м. Київ, Центральний будинок художника України.

Персональна виставка, “Шовкові фантазії” м. Київ, Музей гетьманства.

Персональна виставка, м. Київ, Галерея Національного банку України.

Виставка Олега Чуйка і Ольги Ямборко “Текстильні модуляції”, м. Калуш.

Виставка мистецького об’єднання “На С ім”, м. Галич.

Виставка “Garden Spell”, м. Вудсток (Іллінойс, США), “Old Court House Art Center Presents”.

 

2013

Персональна виставка “Вікно у літо”, м. Чикаго (Іллінойс, США),Український національний музей.

Персональна виставка “Таємниці станиславівської весни”, м. Івано-Франківськ, Укрексімбанк.

Персональна виставка “Подих літа”, м. Снятин, Художньо-меморіальний музей Василя Касіяна.

Виставка присвячена 10-літтю мистецького об’єднання “На С ім”, м. Івано-Франківськ.

Виставка Тетяни Коваль-Вишківської, Юлії Фадєєвої, Олега Чуйка і Ольги Ямборко “Текстильні перехрестя”, м. Львів.

 

2015

Персональна виставка. (MBfinancialbank, Чикаго (Іллінойс), США).

Виставка плакатів “Соборна Україна – мирне майбутнє” Актова зала ВУТ “Просвіта” імені Тараса Шевченка, (м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського 18).

Виставка Тетяни Коваль-Вишківської, Олега Чуйка, Ольги Ямборко “Триптих”. м. Дрогобич, Музей “Дрогобиччина” (м. Дрогобич, вул. Шевченка, 38).

Персональна виставка “Сім образів ніжності” Галерея «Арт на Мур» (м. Івано-Франківськ, Фортечний провулок, 1).

Персональна виставка розпису на шовку. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка (м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22).

“У МЕЖАХ БЕЗМЕЖНОГО” благодійна виставка. (Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ, Площа Андрея Шептицького, 8).

 

2016

“Мистецькі зустрічі” виставка творів викладачів кафедри оразотворчого мистецтва та реставрації ім. Михайла Фіголя (м. Тисмениця).

Персональна виставка “Весняний калейдоскоп” (м. Снятин, вул. Коснятина, 48/ЄХудожньо-меморіальноий музей Василя Касіяна.

“All Members’ Show” колективна вистака (м. Гленю (Glenview) Іллінойс, США).

Персональна виставка графіки. Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка (м. Івано-Франківськ, вул. Чорновола, 22).

тел.:+38 (0342) 58 34 29
e-mail: art.trivium@gmail.com
Персональний сайт: chuyko.com